Зайцева Ірина Павлівна
| Зайцева Ірина Павлівна | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 5 січня 2011 — 23 березня 2014 року | ||
| Міністр: | Табачник Дмитро Володимирович | |
| Попередник: | Лікарчук Ігор Леонідович | |
| Наступник: | Лікарчук Ігор Леонідович | |
| ||
| 12 квітня 2010 — 7 січня 2011 року | ||
| Міністр: | Табачник Дмитро Володимирович | |
| Народження: |
19 червня 1955 (69 років) селище Поной, Саамський район, Мурманська область, Росія | |
| Країна: |
 Україна | |
| Освіта: | Луганський національний університет імені Тараса Шевченка | |
| Ступінь: | доктор філологічних наук | |
| Партія: | Партія регіонів | |
| Наукова діяльність | ||
| Наукова сфера: | російська філологія | |
| Місце роботи: | Вітебський державний університет імені П. М. Машерова | |
| Нагороди: |  | |
За́йцева Іри́на Па́влівна (нар. 19 червня 1955, селище Поной, Саамський район, Мурманська область, Росія) — український та білоруський громадський та освітній діяч. Доктор філологічних наук Російської Федерації (2003) та України (2009), професор (2010).
1973—1977 — навчалася на філологічному факультеті Луганського державного педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка (спеціальність «вчитель російської мови і літератури у середній школі»).
1972—1973 — працювала вихователем дитячого садка-ясел № 12 м. Луганська
1973—1977 — студентка філологічного факультету Луганського державного педагогічного інституту (ЛДПІ) імені Т. Г. Шевченка
Вересень-грудень 1977 р. — бібліотекар читального залу ЛДПІ ім. Т. Г. Шевченка
1978—1989 — працювала на кафедрі російської мови ЛДПІ ім. Т. Г. Шевченка: викладачем на умовах погодинної оплати (січень-серпень 1978); викладачем на умовах трудової угоди (вересень-жовтень 1978); асистентом (вересень 1978 — листопад 1983); старшим викладачем (листопад 1983 — жовтень 1989)
1989—1990 — викладач кафедри російської та української мов Київського державного медичного інституту ім. О. О. Богомольця
1990—1999 — доцент кафедри російського та загального мовознавства ЛДПІ ім. Т. Г. Шевченка (з 1998 р. — університету)
1999—2002 — докторант кафедри російської мови Московського педагогічного державного університету.
2003—2008 — професор кафедри російського мовознавства і комунікативних технологій Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
Серпень 2008 — квітень 2010 — проректор з наукової роботи Луганського державного інституту культури і мистецтв.
Коли вона працювала завідувачем кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Луганського інституту культури і мистецтв, перевела викладання дисциплін «Історія України» та «Історія української культури» з української на російську мову, на чому не зупинилася і запропонувала філологам викладати українську мову російською, залишивши українською тільки приклади[1].
З 12 квітня 2010[2] по 7 січня 2011 року[3] — заступник Міністра освіти і науки України (за часів міністра Дмитра Табачника).
З 5 січня 2011 року — директор Українського центру оцінювання якості освіти[4]. Звільнена з цієї посади 23 березня 2014 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (пункт 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України)[5].
2014—2016 — професор кафедри російської мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Близько 200 представників української інтелігенції написали відкритий лист до ректора Київського педагогічного університету та міністра освіти з проханням звільнити «агресивну українофобку і корупціонерку». Зайцева була звільнена і переїхала до білоруського Вітебську, де з 2017 очолює кафедру іноземних мов Вітебського державного університету[1].
З 1998 р. — заступник голови Луганського обласного відділення Української асоціації викладачів російської мови та літератури.
З 2004 р. — керівник департаменту освіти громадської організації «Луганський обласний російський центр».
У березні 2006 р. обрана депутатом Луганської обласної ради.
Член Партії регіонів[6][7][8].
Активний поборник російської мови в Україні, виступала за двомовність і активне впровадження російської мови в освіту, зокрема виступала за відміну проходження ЗНО виключно українською мовою[9]. Сама українську не вживає[10] і допускає помилки при вживанні російської мови[11]. Виступала проти націонал-патріотичного виховання української молоді[10].
У червні 2016 року взяла участь в конференції «Російська мова в полікультурному світі», що проходила в окупованому Криму[12].
Фахівець у галузі російської філології. Коло наукових інтересів: проблеми дослідження художнього мовлення, драматургічний дискурс як феномен, лінгвокультурні засади перекладу, комунікативна лінгвістика, психолінгвістика, теорія та прикладні аспекти сучасної російської мови, ономастика, проблеми російської мови у зіставленні з українською мовою.
Має понад 220 публікацій, серед яких: 2 наукові монографії, 4 навчально-методичних посібники, понад 190 наукових статей.
Під науковим керівництвом Зайцевої підготовлено та захищено 12 кандидатських та 2 докторських дисертації. В 2015 році Ірина Зайцева була науковим консультантом Алли Зернецької — сестри першої леді України Марини Порошенко[13].
Член редакційних колегій збірників наукових праць «Східнослов'янська філологія», «Обрії сучасної лінгвістики», «Система і структура східнослов'янських мов».
Член президії Української асоціації викладачів російської мови і літератури.
Член спеціалізованої ради Д 001.001.01 по захисту докторських (кандидатських) дисертацій Луганської державної академії культури і мистецтв ім. М. Мотусовського (ЛНР)[14].
- Медаль «За заслуги перед Луганщиной» III ступеня (2010)
- Почесна грамота Головного управління Державної служби України (2010)
- Медаль «За сприяння протидії правопорушенням у дитячому середовищі» МВС України
- Нагрудний знак «За наукові досягнення» (2011)
- Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2012).
Син — Ткачук Олексій Аркадійович (нар. 1 серпня 1991 р., Луганськ)
- ↑ а б У Віцебскім універсітэце кіруючую пасаду далі абаронцы рускага свету, якая пераехала з Луганска [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] // Наша ніва
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 865-р від 12 квітня 2010 року «Про призначення Зайцевої І. П. заступником Міністра освіти і науки України» [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 7 січня 2011 року № 8/2011 «Про звільнення І. Зайцевої з посади заступника Міністра освіти і науки України»
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 6-р від 5 січня 2011 року «Про призначення Зайцевої І. П. директором Українського центру оцінювання якості освіти» [Архівовано 1 травня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 241-р від 23 березня 2014 року «Про звільнення Зайцевої І. П. з посади директора Українського центру оцінювання якості освіти» [Архівовано 23 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Луганська обласна рада. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
- ↑ Общая информация про Партию регионов в Луганской области [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.] // City News
- ↑ Луганский областной совет — Зайцева Ирина Павловна. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
- ↑ Украине грозит полная русификация [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // Lenta.com.ua
- ↑ а б Який піп, така і його парафія [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Україна молода
- ↑ Николай Песоцкий «Культур-мультур» от Ирины Зайцевой или о необходимости защиты русского языка от его защитников [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Екс-директор УЦОЯО відвідала конференцію у Криму [Архівовано 31 липня 2016 у Wayback Machine.] // osvita.ua, 27 липня 2016
- ↑ «Бійся байдужих». Подвійне життя Ірини Зайцевої [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.] // Цензор.нет, 29 червня 2016
- ↑ Диссертационный совет Д 001.001.01 — Луганская академия культуры и искусств им. М. Матусовского. lgaki.info (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
- Зайцева Ірина Павлівна [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
- Кафедра російської мови Факультету іноземної філології // НПУ ім. Драгоманова
- Звичайний рашизм [Архівовано 18 травня 2016 у Wayback Machine.] // Censor.net
- Український центр оцінювання якості освіти очолила людина Табачника [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Україна молода
- Ігор Лікарчук: існує загроза, що секретні тести просто зіллють потрібним людям [Архівовано 13 травня 2015 у Wayback Machine.] // УНІАН